Світле Вчителя ім’я.

В якій землі, в які часи,

Хто міг отак людей любити.
Що зваживсь Господа просить,

Щоб дав талант дітей учити?

Всевишній - мудрий; добре знав:
Учитель - то найтяжча доля.
І не талант, а серце дав
Вразливе до чужого болю.

Таке велике і палке,

Що в себе все змогло ввібрати.

І душ людських життя крихке
З любов 'ю й мудрістю з єднати.


.... Роки пройшли.

Змінився світ.
Вік XXI на дорозі.

Де ж праці вчительської плід?
Учителю! Чом ти в тривозі?

Чому душа твоя болить?

Що не дає до ранку спати?

Малюк, що плаче десь в цю мить.

Бо кинула зозуля-мати?

Чи, може, підліток-жебрак.

Що школи й грамоти не знає.

Бо доля склалася «не так»

І хто як може виживає?

А, може, серед тих думок

Прийшло гірке розчарування.

Що вже сплива життя струмок,

А де ж жадане процвітання?

Та місця відчаю не дай,

Шляхам добра йди крок за крокам,

А тяжко, друже, то згадай

Того, Хто хрест ніс на Голгофу.

І не чекай людських визнань.

Чи успіху п’янкої миті.

Тернистий шлях добра і знань,

Але веди, бо ти - Учитель!

А як піде на крок вперед

До слави хоч одна дитина,

То праці вчительської злет.

Бо в тій дитині - Україна!

Наталія КАЛАШНИК

директор Кривобалківської ЗОШ І-ІІІ ст.

Кiлькiсть переглядiв: 118

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.